З новим роком: 12 новацій української освіти у 2020-му

Рік математики, цифрової грамотності та підвищення кваліфікації

На десерт до святкового столу «Освіторія» зібрала усі нововведення, на які ми очікуємо у наступному році. Математика, STEAM, цифрова грамотність — що буде найнагальнішими нині в українській освіті.

1. Розвиток STEAM-освіти

За словами міністра освіти та науки Ганни Новосад: 2020 — рік впровадження STEAM-підходу в Україну. Нагадаємо, STEAM — science, technology, engineering, art, and mathematics — освітній підхід з акцентом на такі напрямки, як наука, технології, інженерія, мистецтво та математика. Йдеться про якісне викладання природничо-технічних предметів з відповідною матеріально-технічною базою. На це передбачили у 4 рази більше коштів з держбюджету, ніж торік. Зокрема, інвестиції підуть на оснащення кабінетів та лабораторій з фізики, хімії, біології тощо. У кожній школі має бути забезпечений мінімум для опанування матеріалу на практиці. Окрім цього, профінансують створення міжшкільних STEAM-центрів, які могли б функціонувати як центри вивчення предметів, проведення експериментів. Там буде сучасне і дорожче обладнання. Яке саме? Це обиратимуть самі школи. Хтось захоче придбати обладнання для занять з робототехніки, хтось — гаджети для доповненої реальності.

2. Розвантаження освітніх програм

Акцент на STEAM не означає, що дітям доведеться зранку до ночі вчити формули. Навпаки, для освітян почнеться робота над новими освітніми програмами у 5–9 класах, які будуть розвантажені та більш компетентнісно орієнтовані. На думку пані Ганни, донині програми з природничо-технічних предметів будувалися так, ніби усі діти мають знати усю теорію. Хоча різні учні на різному рівні опановують. Не виділено ядро знань, без якого складно зрозуміти у старших класах подальший матеріал та яке можна використовувати на практиці. Програми так перенавантажені теорією, що для частини школярів не вистачає часу і можливості сприйняти і відпрацювати базові речі. Для цього матеріал має бути зрозумілим, цікавим і практичним.

Почнуть також по-новому готувати вчителів.

«Будемо спільно з партнерами працювати над підвищенням кваліфікації педагогів, — сказала пані міністр освіти. — У нас є ціла екосистема партнерів — від ГС «Освіторії» до приватних шкіл, які допомагають підвищувати професійну майстерність вчителів, маючи новаторський досвід».

3. Акцент на математику

2020 оголосили роком математики. Активно займуться перепідготовкою вчителів математики. Також змінюватимуть програму. На думку Ганни Новосад, нині вона схожа на те, що ми готуємо дітей до вищої математики у старших класах. Замість цього теорію пояснюватимуть через зрозумілі життєві ситуації, як, знаючи певні формули, можна порахувати кількість метрів шпалер, аби зробити вдома ремонт. Також готуватимуть для ДПА нові тести ЗНО з математики, які у 2021 році стануть дворівневими: 1) рівня стандарту; 2) рівня стандарту та профільного рівня.

4. Усі школи перейдуть на державну мову

З вересня ті школи, де ще викладають предмети на російській, румунській чи іншій мові, навчатимуть дітей українською. Мову нацменшин викладатимуть на відповідних уроках.

5. У пілотних школах — завершальний етап початкової освіти

З вересня в обраних школах діти перейдуть до останнього для початкової школи — четвертого класу. Цей досвід важливий для пілотування нового стандарту початкової освіти, адже перші випускники початкової школи за НУШ продемонструють, наскільки програма ефективна. У 2020 займатимуться організаційно-методичним супроводом у третьому (у більшості шкіл) та четвертому (у пілотних школах) класах.

6. Дитсадки отримають міжнародну оцінку

Можна сказати, дошкільні заклади матимуть свій варіант тесту PISA. Але перевірятимуть, звісно, не вихованців, а заклади дошкільної освіти — за міжнародним інструментом оцінювання ECERS. Зокрема, вивчатимуть, чи середовище має розвивальну дію, раціонально організований, чи провокує самостійну діяльність вихованців, чи є у дитини й можливість позайматися у групі, й усамітнитись. Заняття мають будуватися не за обраною дорослими темою, а через організацію ігрових чи реальних подій: підготовки до свята, екскурсії, догляду за живим кутком, «спілкування» з казковим персонажем.

7. Безкоштовні лікбези з цифрової грамотності

У січні 2020 року Кабінет Міністрів запустить Національну програму цифрової грамотності. Планується за 3 роки навчити цифровій грамотності мінімум 6 мільйонів українців. Базові звички мають бути доступні всім, аби подолати нерівність у цьому питанні. За результатами першого в Україні соціологічного дослідження, поки що 54 % українців не досягли середнього рівня знань щодо користування гаджетами. Кожен сьомий українець взагалі не має цифрових навичок. Кожен другий підліток був жертвою онлайн-шахрайства. На онлайн-платформі запустять різні види безкоштовних курсів. У 2020 це буде базовий курс, а тако окремий для вчителів та курс для батьків «Онлайн-безпека для дітей». Ті, хто не зможе навчатися онлайн, матимуть можливість працювати в офлайн-хабах. Їх створять у центрах надання адмінпослуг, бібліотеках, школах та університетах.

8. Школярам запропонують програми обміну

У 2020 році стартує програма мобільності молоді. Для 100 тисяч дітей з усієї України заплановані програми обміну та екскурсії, які дозволять відвідати інші куточки країни.

9. Музичні та художні школи оновлять

У 2020 році почнеться реформу позашкільної освіти, яка теж має відповідати вимогам Нової Української Школи. Виховувати майбутніх музикантів, співаків та художників відтепер планують у спецшколах. А типові музичні та художні школи мають орієнтуватися на потреби та інтереси дитини, а не шукати й вирощувати майбутніх професіоналів. Приміром, окрім «класичної програми», грати ті мелодії, які популярні у підлітків та цікавлять їх, малювати листівки.

10. Інклюзивне навчання вчителів стане обов’язковим

Програма підвищення кваліфікації вчителів початкових класів міститиме обов’язковий модуль — інклюзивне навчання. Також надалі збільшуватиметься мережа інклюзивно-ресурсних центрів. Планують, що їх буде 700.

11. Вступ до університетів дещо зміниться

Відтепер абітурієнти, які претендують на бюджет, зможуть подати не 7, а лише 5 заяв на будь-яку кількість спеціальностей. Це пов’язане з аналізом даних за попередні роки: третина учасників відмовляється від місць за шостим пріоритетом, а тим паче за сьомим.

Віднині встановлено мінімальний конкурсний бал для вступу або переведення на бюджет: він має бути не нижче 125. А до окремих спеціальностей — особливі вимоги. І якщо для майбутніх медиків нічого не змінилося, то на спеціальності галузі знань «Право», «Публічне управління та адміністрування» та «Міжнародні відносини» конкурсний бал збільшили — тепер він має бути не нижчим за 140 балів, а не 130, як раніше.

На чимало спеціальностей доведеться складати іноземну мову. Якщо у 2018 їх було 18, у 2020 — 80. Під час вступної кампанії 2020 року майже усі вступники на основі повної загальної середньої освіти подаватимуть заяви тільки в електронній формі, за виключенням незначної частини деяких категорій абітурієнтів. Навіть ті вступники, які мають право на пільги, зможуть завантажити сканкопії документів, які підтверджують їх права.

12. Гроші «ходитимуть» за вчителем

Вже з наступного року вчителі зможуть самостійно обирати форму, вид і місце підвищення своєї кваліфікації. З 2020 року у цьому напрямку діятиме принцип «гроші ходять за вчителем». Кошти на професійний розвиток вчителів закладено у державну субвенцію НУШ, яка у держбюджеті складає 1,4 млрд гривень. Вже у січні буде зрозуміло, скільки на цю мету отримуватимуть заклади освіти і, відповідно, самі педагоги.

Педагогічна рада затверджуватиме орієнтовний план підвищення кваліфікації, яке може відбуватись на спеціальних програмах або на семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах та стажуваннях. Для школярів це означає збільшення кількості задоволених, сучасних, висококваліфікованих вчителів.

Источник: www.osvitoria.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *